Чи допоможуть Україні військові кораблі НАТО?
На тлі Керченської кризи Петро Порошенко висловив сподівання, що держави НАТО готові перемістити свої військові кораблі до Азовського моря для відновлення безпеки судноплавства. Однак такі сподівання можуть ввести в оману українське суспільство та міжнародних партнерів.
Перш за все, мова йде про міжнародно-правові перешкоди для військово-морської присутності НАТО, зумовлені статусом Азовського та Чорного морів.
1. Статус Азовського моря. Договір про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки, підписаний між Україною та Росією в 2003 р., визначає порядок входження військових та торговельних кораблів у дані акваторії. Цей договір багато в чому невигідний Україні, зокрема, тим, що визначає Азовське море як внутрішні води двох країн та дозволяє входження військових кораблів третіх держав лише за згодою України та Росії. Як наслідок, марно сподіватися, що Росія погодиться на перебування подай одного корабля НАТО в Азовському морі.
2. Статус Чорного моря. Перш ніж гіпотетично наблизитися до Азовського моря, військові кораблі союзників України мають зайти в Чорне море, яке також має специфічний правовий статус. Конвенція Монтре про режим чорноморських проток 1936 р. накладає строгі обмеження на тоннаж (загальний тоннаж не повинен перевищувати 30 тис тонн) та тривалість (не більше 21 доби) перебування військових кораблів нечорноморських держав у Чорному морі. Як наслідок, Україна може теоретично розраховувати лише на збільшення ВМС Румунії, Туреччини чи Болгарії біля українського Причорномор’я, однак ніяк не на військових кораблів США, Великої Британії чи інших держав НАТО.
Таким чином, конфлікт в Азовському морі та Керченській протоці показав, що Україна має не тільки обмежені військові та економічні можливості для захисту своїх морських інтересів, а й змушена зважати на діючі міжнародно-правові обмеження у питанні зовнішньої військово-морської допомоги.