Ставки олігархів в боротьбі за російськомовний електорат

Запровадження воєнного стану в Україні змінило політичний порядок денний і може мобілізувати російськомовних виборців Півдня та Сходу України. За оцінками соціологів, їхня частка в загальній структурі виборців складає не менше 30%, що є серйозним електоральним пирогом для олігархів. Такий виборець чутливо реагує не лише на погіршення соціально-економічних умов, але й на ідеологічні питання «війни-миру», статусу російської мови, інтеграції в ЄС і НАТО. З прагматичної точки зору, різка поляризація українського суспільства, формування образу проросійського реваншу та роздробленість Опозиційного блоку є вигідним для Петра Порошенка. На відміну від 2005 та 2010 років, коли була Партія регіонів та Віктор Янукович – тепер відсутній єдиний лідер, а проросійський виборець дезорієнтований.

Анексія Криму та окупація росіянами Донбасу стрімко зменшують шанси проросійського кандидата на перемогу у Президентських виборах. Проте, в разі консолідації зусиль, проросійські сили на парламентських виборах в 2019 році можуть сформувати найбільшу фракцію і стати одним із головних партнерів по коаліції. Тому як для Росії так і для більшості українських олігархів важливими є не президентські, а парламентські вибори в 2019 році.

Олігархи Ринат Ахметов та Дмитро Фірташ продовжують вести виснажливу боротьбу за контроль над Опозиційним блоком. На даний момент, політична рада Опозиційного блоку поділена між Ахметовим і Фірташем 50% на 50%, де кожна із сторін може заблокувати будь-яке рішення. По наявній інформації, Фірташ пропонує Ахметову розійтися полюбовно, і взагалі ліквідувати Опозиційний блок (подібна джентльменська угода була укладена між олігархами в 2014 році щодо Партії регіонів, документи і печатка на яку знаходяться в Бориса Колєснікова. Тоді було домовлено, що Партія регіонів не буде брати участь у виборах, і на базі цієї партії не можна створювати нові проекти чи проводити ребрендинг). Однак, Ахметов не погоджується на умови «Фірташа-Льовочкіна» і хоче забрати цей бренд під повний контроль.

Відповідно до статуту партії, важливі рішення може приймати партійний З’їзд. У зв’язку із цим, «вугільна група» Рината Ахметова ініціює на 15 грудня проведення з’їзду Опозиційного блоку, на якому заплановано виключення із партії та керівних органів представників газової групи «Льовочкіна-Фірташа». Відповідні листи направлені в регіональні партійні організації, в яких більшість із них (15 з 24 організацій) підконтрольна групі Ахметова. В свою чергу, група «Бойка-Льовочкіна» протестує проти з’їзду, обіцяє зірвати майбутню партійну конференцію, називаючи Ахметова «політичним рейдером та комерційним соратником Порошенка, який розвалює справжню опозицію». Під контролем у Ахметова знаходяться і більшість мажоритарних депутатів, які повигравали округи на Півдні та Сході.

Згодом, протистояння перейшло в медіа формат. Однак, покриття аудиторії в каналу «Україна», який належить Ахметову є рекордним і складає 17%. А на каналі «Інтер», який належить Фірташу – лише 5%. Для розуміння, найбільший інформаційний канал «112» має покриття аудиторії лише 0,5%. Тому в порівнянні із Ахметовим, позиції «Фірташа-Льовочкіна» є суттєво слабшими по всіх фронтах. Крім того, Ахметов є неформальним партнером Петра Порошенка на енергетичному ринку. Також Ахметова підтримує і Сергій Тігіпко, який поки що відійшов від політики, орієнтується і допомагає Президенту адмініструвати його бізнес та банки.

На даний момент вже зрозуміло, що група «Фірташа-Льовочкіна-Медведчука» буде підтримувати в якості кандидата в президенти Юрія Бойка, який нещодавно об’єднався із Вадимом Рабіновичем і створив Опозиційну платформу «За життя». Також по наявній інформації, паралельно Віктор Медведчук в якості нового політичного обличчя підтримує Євгена Мураєва, який запустив окремий партійний проект «НАШ» та однойменний телеканал.

До цих пір незрозуміла ситуація із кандидатом в президенти від «групи Ахметова», яка ще не визначилася із своїм претендентом. Поки що триває тестування та проводиться закрита соціологія щодо Олександра Вілкула та Вадима Новинського. Окремо ведуться розмови про можливу участь у виборах мерів Маріуполя та Запоріжжя, чия політична пізнаваність низька і не виходить за межі індустріального Запоріжжя та Донбасу. Але загалом, для Ахметова важливими є наступні парламентські вибори 2019 року. І на даний момент, головними його завданнями є забезпечення контролю над Опозиційним блоком, підтримка на виборах Олега Ляшка та розбудова нової партії, орієнтованої на індустріальний Схід і Південь.

Також в цьому контексті важливо відзначити роль інших олігархів, які інвестують в політичні проекти, які будуть конкурувати за російськомовного виборця. Серед них Ігор Коломойський, на якого орієнтується партія «Відродження» (має сильні позиції на Харківщині та в Одеському регіоні) та «Слуга народу», адже Зеленський також заграє із російськомовним виборцем, який проживає у великих містах.

Серйозну активність проявляють і колишні соратники Віктора Януковича – Сергій Арбузов, Олександр Клименко, Андрій Клюєв, Олександр Янукович та ін. Політичні емігранти підтримують ряд політичних партій і проектів, і сподіваються, що вони невдовзі зможуть повернутися в Київ, або ж принаймні на Донбас. Більшість із цих проектів та ініціатив мають мізерні рейтинги, проте у разі серйозного фінансування та грамотного ведення кампанії навколо структур КПУ (незважаючи на те, що КПУ офіційно заборонена, її партійні структури, офіс, сайт та партійний актив продовжують працювати) – вони можуть розраховувати на успіх.