Політичний та гендерний аналіз після трьох хвиль виборів в ОТГ

Гендерний аналіз

Керівні посади в громадах займають чоловіки – 83% (547) та  всього 17% (113) жінки. Тоді як серед депутатського корпусу спостерігається приблизний паритет – 58% (8 573) чоловіків та 42% (6 111) жінок.

Лідерами по кількості чоловіків, які обіймають керівні посади в ОТГ є Івано-Франківська область – 96% (22 чоловіки), Тернопільська область – 93% (37 чоловіків), Миколаївська область – 90% (25 чоловіків), Одеська область – 88% (21 чоловік) та Рівненська область – 88% (21 чоловік).

Найкращими регіонами в плані представництва жінок, які обіймають керівні посади в ОТГ є Полтавська та Хмельницька області – по 28% (11 жінок), Чернігівська область – 27% (10 жінок) та Сумська область – 24% (7 жінок).

 

Найбільш гендерно-збалансовані місцеві ради ОТГ знаходяться на Південному-сході України – в Дніпропетровській області (50,3% жінок та 49,7% чоловіків), Миколаївській та Херсонській областях – (по 50% жінок та 50% чоловіків), Донецькій області (49% жінок та 51% чоловіків).

Найгірші показники представництва жінок в місцевих радах зафіксовано на Західній Україні, зокрема на Закарпатті 24% (38 жінок), Буковині – 29% (182 жінок), Івано-Франківщині – 30% (158 жінок) та Львівщині – 32% (243 жінок).

Що стосується депутатського корпусу, то кількість жінок в місцевих радах традиційно завжди була досить високою (місцевими депутатами зазвичай обираються вчителі, лікарі, співробітники соціальних установ тощо).

 

Аналіз партійного представництва

 

Місцеві вибори в громадах виграли кандидати-самовисуванці, які йшли на вибори без прив’язки до партії – 67% (447 голів). На другому місці партія влади «БПП-Солідарність» – 18% (116 голів). На третьому місці «Батьківщина» – 6% (38 голів ).

Непогані результати показав регіональний проект Олександра Гереги в Хмельницькій області (власник мережі гіпермаркетів «Епіцентр») «За конкретні справи» (11 голів), проект «Наш Край» (10 голів), Аграрна партія (8 голів), УКРОП та Опозиційний блок – по 7.

Схожа ситуація спостерігається і серед депутатського корпусу. В радах ОТГ найбільшу кількість мандатів здобули самовисуванці – 42%  (6 236 депутатів). На другому місці «Батьківщина» – 15%  (2 220 депутатів), на третьому «БПП-Солідарність» – 11% (1 604 депутати), на четвертому Аграрна партія – 7% (964 депутати).

Окремої уваги заслуговує Аграрна партія, яка теж показала рівномірні результати і активно розбудовує свою партійну мережу. Досить сильні результати продемонстрували регіональні олігархічні проекти – «За конкретні справи» в Хмельницькій області, «Єдиний центр» на Закарпатті, проект «Черкащани» в Черкаській області, партія «УКРОП» на Волині, «Європейська стратегія» на Вінниччині тощо.

 

Політичні тренди

 

Загалом на місцевому рівні зростає апатія, спостерігається ідеологічна криза та зневіра до реформ. Партійне будівництво і участь у виборчих кампаніях у більшості випадків розглядається не як спосіб вираження активної позиції чи захисту своїх інтересів, а як інструмент заробітку грошей. В регіонах існує високий рівень недовіри до політичних партій, членство в яких дає кандидатам токсичність та негативні асоціації із національними лідерами.

Абсолютна більшість самовисуванців-голів і депутатів співпрацює із владою і декларує їй підтримку на наступних виборах – проте вони не поспішають офіційно вступати в «БПП-Солідарність». Фактично, Банкова не контролює владу на місцях, оскільки місцеві адміністрації розбалансовані, їхні апарати втратили політичний і економічний вплив на території, а інститут префектів ще законодавчо не оформлений. Тепер громади майже самодостатні і не орієнтуються на район чи область, а деякі з ОТГ вже перетворилися на «феодальні князівства».

Представників місцевих кланів та регіональні еліти зробили висновки в 2014 році і більше не намагаються відкрито діяти, проявляти ініціативу та демонструвати свою лояльність центру. Наприклад, голови ОТГ та депутати місцевих рад Південного-Сходу України, в переважній більшості, є самовисуванцями і колишніми членами Партії регіонів. Крім того, самовисуванці є не надійними партнерами, і разі зміни політичної кон’юнктури вони досить швидко можуть змінювати політичні табори.

Партія «Батьківщина» має найсильнішу партійну і кадрову мережу по всіх регіонах України, а тому і показала добрі результати на виборах в ОТГ. Фактично, ця опозиційна сила є головним електоральним опонентом для партії влади.