Позиція щодо Криму визначає внутрішню легітимність політичних сил в Україні. Однак повернення півострова безпосередньо турбує доволі вузький прошарок виборців в Україні. Як наслідок, деокупація Криму не належить до пріоритетних питань президентської кампанії 2019 р. та перебуває на периферії виборчої програми більшості кандидатів. Тим не менш, у питанні Криму виділяються три табори кандидатів, які пропонують різні шляхи повернення півострова та форми взаємодії з окупованими територіями: мейнстрімні політики, проросійські кандидати та націоналісти.
Анексія Криму змінила електоральний баланс в Україні. По-перше, внаслідок окупації Криму електорат проросійських сил помітно зменшився в загальнонаціональному масштабі. Для порівняння, у другому турі президентських виборах 2010 р. 1 млн мешканців Автономної Республіки Крим (78%) та м. Севастополь (84%) проголосували за Віктора Януковича. По-друге, питання Криму стало однією з ознак політичної легітимності кандидатів у президенти. Так, 69% населення України вважають, що Крим має бути частиною України. По-третє, анексія Криму – поряд з конфліктом на Донбасу – привезла до маргіналізації суспільно-політичного дискурсу навколо статусу російської мови, федералізації, інтеграції в Євразійський економічний союз тощо.
Деокупація Криму перебуває у безпосередній компетенції Президента України. Відповідно Конституції України, Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, відповідає за національну безпеку, оборону та зовнішню політику.
Незважаючи на національний консенсус щодо Криму, деокупація півострова не належить до пріоритетних питань цьогорічної президентської кампанії. Соціологічні опитування показують, що українців найбільше хвилюють війна на Донбасі, рівень життя, корупція та економічна ситуація в країні. Водночас питання Криму безпосередньо турбує дуже вузький прошарок виборців – кримських татар, переселенців з Криму, військовослужбовців, громадян України, які мають доходи вищі середнього рівня.
Як наслідок, питання Криму перебуває на периферії виборчої програми кандидатів у президенти.
Головні претенденти
Петро Порошенко: «Напад Росії почався зі спроби анексії Криму. Його поверненням вона має завершитися включно з відшкодуванням завданих збитків та надання цього разу дієвих гарантій неповторення агресії. Боремося за це у міжнародних судах і переконаний — переможемо, як перемогли у Стокгольмі». Крім того, Порошенко виступає за зміни до Конституції України стосовно кримськотатарської автономії, які мають на меті закріпити права кримських татар як корінного народу півострова.
Юлія Тимошенко: «Ми пропонуємо політико-дипломатичний формат «Будапешт плюс». Це новий формат переговорів України зі світовими лідерами, який забезпечить повернення миру, а також звільнення окупованого Донбасу та анексованого Криму. Його суть полягає у відновленні та запровадженні справжніх безпекових гарантій, які отримала Україна в 1994 році після підписання Будапештського меморандуму». Тимошенко також підтримує посилення санкцій проти Росії та зміцнення обороноздатності України.
Ліберальні кандидати
Володимир Зеленський ще не оприлюднив свою передвиборчу програму (станом на січень 2019 р.), хоча наголошував на необхідності повернення Криму та Донбасу мирним шляхом.
Анатолій Гриценко: «Не буде Україна поступатися правами на Крим в обмін на будь-які економічні поступки — у Криму наші громадяни, це наша земля, і Крим буде українським!». Крім того, Гриценко пропонує вирішувати питання Донбасу і Криму через чотиристоронні переговори (Україна, Росія, США, ЄС).
Андрій Садовий: «Якщо ми матимемо рівень життя, пенсій удвічі вищий, ніж у Росії, ми зможемо повернути частину окупованих територій Донецької і Луганської областей. Матимемо в чотири рази вищий — повернемо Крим». Садовий також підтримує автономію Криму.
Проросійські кандидати
Юрій Бойко: «Насамперед треба вирішити питання Донбасу. Рецепту щодо Криму зараз немає, але те, що робить сьогоднішня влада, коли відрізає далі Крим, – це рух, щоб не наблизити до себе Крим, а, навпаки, щоб відрізати його остаточно. Всі ці блокади, перепони – водна, електрична і все інше».
Олександр Вілкул: «Повернення Криму – це шлях, який ми пройдемо нешвидко». Вілкул пообіцяв відновити поставки води в Крим та економічні зв’язки з півостровом. Політик також вважає, що Україна зможе відновити реальний суверенітет, якщо буде проводити зовнішню політику, в основі якої лежать нейтралітет, компроміс, прагматизм.
Євгеній Мураєв: «Щоб повернути території, … потрібно відновити з ними економічні зв’язки, соціальні виплати, нормалізувати відносини поетапно». Мураєв пропонує відновити постачання води в Крим, а також зняти торговельну та туристичну блокаду півострова.
Націоналістичні кандидати
Олег Ляшко: «Повернення цих територій можливо виключно за рахунок нашої сили. … Я маю на увазі не лише військову силу. Більше того, я не маю на увазі пряму військову атаку». Ляшко вважає, що Україна повинна спиратися на відновлення економіки, боєздатну армію, спецслужби та міжнародних партнерів.
Руслан Кошулинський: «Україна має стати потужною як Ізраїль або Швейцарія у військовому плані. … Ми повернемо Крим тільки тоді, коли ми зруйнуємо і подолаємо нашого ворога – Росію». Політик пропонує побудувати судноплавний канал навколо Криму, підтримує повну блокаду Криму та виступає за ліквідацію автономії Криму після деокупації.
Андрій Білецький виступає за повернення Криму військовим шляхом. «Потрібно послаблювати Росію зсередини, а це можливо, тому що там є багато внутрішніх, національних, соціальних, релігійних проблем».
Таким чином, питання Криму розділило кандидатів у президенти на три групи. Перша група (мейнстрімні політики) виступають за посилення санкційного тиску на Росію, активізацію міжнародних переговорів, побудову сильної армії та підвищення рівня життя на контрольованих урядом територіях. Друга група (проросійські кандидати) пропонують зняти блокаду Криму та відновити зв’язки з окупованим півостровом, хоча більше акцентують увагу на відновленні миру на Донбасі. Третя група (націоналісти) виступають за жорстку блокаду Криму та не відкидають військового сценарію повернення півострова за сприятливіших обставин.