Перспективи Олега Ляшка в 2019 році: майбутній спікер парламенту чи політичний маргінал?

Президентські вибори 2019 року є визначальними для Олега Ляшка та його спонсора Рината Ахметова. Якщо Ляшко подолає 5% бар’єр і ввійде до п’ятірки перегонів, то це відкриває Радикальній партії нові фінансові та політичні можливості. Незалежно від того, хто виграє президентські і парламентські вибори, Олег Ляшко буде виконувати роль золотої акції для майбутньої коаліції.

За допомогою Радикальної партії, Ринат Ахметов буде домовлятися із новим президентом про параметри співпраці. Із високою долею ймовірності, в 2019 році Ляшко буде одним із основних претендентів на посаду спікера нового парламенту. Якщо ж Ляшко провалить президентські  вибори, то це погіршить його стартові можливості перед парламентською кампанією, може призвести до зменшення фінансування та політичної девальвації.

 

Політична кар’єра Олега Ляшка, є мабуть, однією із найцікавіших в сучасній Україні.

Олег Ляшко мав складне дитинство, виріс у сиротинці без батьків. У 90-х роках Ляшко був тричі судимий і відбував покарання – за розкрадання державного майна, шахрайство та наклеп. Також Ляшко фігурував у  декількох гучних процесах по розбещуванню неповнолітніх. На початку 2000-х олегу Ляшку вдалося закрити всі справи і погасити судимості за допомогою високих покровителів, які просували його по службі.

Вперше Олег Ляшко був обраний народний депутатом від «Батьківщини» у 2006 році та переобрався у 2007 році. Після ув’язнення Юлії Тимошенко в 2010 році, Ляшко розраховував очолити партію «Батьківщину». Однак, через конфлікт із Арсенієм Яценюком та Олександром Турчиновим – Ляшко зі скандалом залишив партію.

Поворотним моментом в житті Ляшка став гучний скандал в 2010 році навколо його гомосексуальних зв’язків.  Саме тоді Олег Ляшко розпочав свій особистий політичний шлях під брендом головного радикала України. Тодішній голова Адміністрації Януковича – Сергій Льовочкін почав фінансувати Радикальну партію Олега Ляшка як проект-спойлер проти Об’єднаної опозиції. На парламентських виборах 2012 року Олег Ляшко виграє вибори на мажоритарному окрузі на Чернігівщині.

Упродовж 2011-2013 років Ляшко перетворився на найупізнаванішого та епатажного політика з вилами, який приводив під уряд корів та овець, їв землю, хуліганив із дрібними чиновниками, конфліктував в регіонах із патрульними поліцейськими, суддями та прокурорами. Власні політичні епатажні трюки (на приклад, постановочні допити полонених сепаратистів у2014 році під Маріуполем) Ляшко активно висвітлював у замовних матеріалах ЗМІ. На даний момент, Ляшко вважається лідером серед політиків, які витрачають найбільше коштів на політичну джинсу.

В середині 2013 року Олег Ляшко почав стрімко зближуватися із Ринатом Ахметовим. Під час Євромайдану в 2013-2014 роках, Ляшко активно піарився на барикадах. На той час, в політикумі та суспільстві Ляшка ніхто серйозно не сприймав. Під час дострокових президентських виборів в 2014 році Ляшко несподівано набрав 8% і зайняв третє місце. Восени 2014 року Олег Ляшко, незважаючи на медіа конфлікт із Ігорем Коломойським, із майже подібним результатом пройшов в парламент і сформував фракцію Радикальної партії.

В парламенті Олег Ляшко вважається політичним корупціонером №1, який на фінансових засадах співпрацював як із  командою Президента, так і з його опонентами. Політичний портрет і зажерливість Ляшка дуже добре описав олігарх-втікач Олександр Онищенко у своїй книзі «Петро 5». Показово, що Олег Ляшко є чи не єдиним українським політиком, у якого анульована віза до США. Особливо активно Ляшко лобіював законопроекти, які захищали інтереси Ахметова (на приклад, зниження рентних ставок на видобування залізної руди, дотації для шахт та енергетичних об’єктів ДТЕК, проти запровадження воєнного стану та блокади Азову тощо).

Політик має безлімітний доступ до ЗМІ Ахметова, вільно агітує по підприємствах групи «Метінвест» і «ДТЕК». Загалом, складається враження, що Ахметов підтримує Ляшка більше ніж навіть Олександра Вілкула. Виконавчий комітет РПЛ і передвиборчий штаб Ляшка очолює менеджер Ахметова –  Юрій Зінченко. Загалом, у Радикальну партію перейшло чимало функціонерів, які представляли ахметівське крило у Партії регіонів та Оппоблоці. В команді Ляшка переважають популісти, спортсмени і комбати, дуже мало професіоналів (серед них можна виділити лише економіста, депутата Віктора Галасюка). Довіреними особами Ляшка є депутати Андрій Лозовий та Ігор Мосійчук, які вважаються контролерами нелегального бурштинового бізнесу на Півночі України. Загалом, можна сказати, що Радикальна партія є проектом лідерського типу, в якому подавляється ініціатива і лідерство та вітається культ Ляшка.

Тривалий час Ляшко намагався позиціонувати себе як «український дуче», сильний лідер, вождь нації. Проте в’їдливі жарти політиків і в суспільстві, неодноразові розслідування ЗМІ про гей-орієнтацію Ляшка руйнували це позиціонування. Технологи Ахметова навіть змусили Олега Ляшка фіктивно одружитися, щоб позиціонувати політика як сім’янина, що має традиційні цінності. Ляшко у супроводі фіктивної дружини Росіти та прийомної доньки постійно з’являється в соціальних мережах та на каналах Ахметова.

Стратегічною метою лідера Радикальної партії є подолання 5% бар’єру і закріплення в п’ятірці лідерів президентських перегонів. Програма у Ляшка на вибори проста – за все хороше, проти всього поганого. Побільше регіональних поїздок в ОТГ, побільше епатажу, зовнішньої реклами та прямих ефірів.

Головними завданнями Олега Ляшка є посилення власних позицій на Півдні та Сході України за допомогою виробничих потужностей Ахметова, критика проросійського кандидата Юрія Бойка та розмиття електорату Юлії Тимошенко на Півночі, Центрі та Заході України. Окрім того, однією із функцій Ляшка є створення системної опозиції для Петра Порошенка. По задумках технологів Банкової, ще у 2017-2018 роках Ляшко мав відіграти роль головного супротивника Президента. Проте за два роки рейтинги Тимошенко виросли, Порошенка – впали, а в Ляшка залишилися без змін – на рівні 7-8%.

Проте, в Ляшка є сильний конкурент Володимир Зеленський, який теж є епатажним персонажем, і за якого виборці можуть голосувати «just for fun».

Якщо ж Ляшко провалить президентські  вибори, то це погіршить його стартові можливості перед парламентською кампанією, а відтак може призвести до зменшення фінансування та політичної девальвації.

 

SWOT аналіз кандидата в президенти Олега Ляшка

Сильні сторони Слабкі сторони

 

Підтримка найвпливовішого олігарха Рината Ахметова

Розвинута партійна мережа РПЛ

Широке представництво у місцевих радах

Відсутність політичних бар’єрів, епатажність

 

Цілковита залежність від одного олігарха

Обмежене електоральне поле

Відсутність професійної команди

Неоднозначна репутація і  бонапартизм

Неспроможність формувати широкі коаліції

Можливості Ризики

 

Ввійти до 5 найсильніших кандидатів

Пройти в наступний парламент

Долучитися до владної коаліції в 2019 році

Отримати посаду спікера парламенту

Медіа-атаки каналів «1+1» та «Інтер»

Антикорупційні розслідування проти Ляшка та його команди

Відтік електорату до Тимошенко та Зеленського

Набрати менше 5% на президентських виборах