Представники Уряду стверджують, що Україні не загрожує дефолт у випадку неотримання довгоочікуваного траншу МВФ. Голова Національного банку Яків Смолій впевнений, що Україна зможе виплатити боргові зобов’язання до 2020 року без зовнішнього фінансування, в тому числі і без кредитів МВФ.Джерелом погашення кредитів стануть золотовалютні запаси, яких, за заявами представників НБУ, технічно повинно вистачити для здійснення виплат в 2018 році. Також до джерел додаткових надходжень, як гіпотетично можуть поповнити бюджет та золотовалютні резерви, експерти відносять залучення коштів у зовнішніх кредиторів через Євробонди, активну приватизацію, боротьбу з тіньовою економікою та масштабні міжнародні проекти, зокрема з Китаєм. Втім, без співпраці з МВФ розраховувати на ефективне залучення додаткових коштів завдяки вищенаведеним інструментам в короткостроковій перспективі видається малоймовірним.
Складності з виконанням вимог МВФ щодо створення Антикорупційного суду та підняття ціни на газ призвели до того, що урядовці розглядають можливості обійтись без фінансової підтримки з боку МВФ та здійснити планові виплати по зовнішньому кредиту, щоб не допустити дефолту. Ситуацію ускладнює початок виборчої кампанії в Україні, внаслідок чого прийняття ряду рішень може бути відкладено в силу їх низької привабливості для широких верств наседення. Втім, в НБУ все-таки сподіваються, що реалізовувати альтернативні плани не доведеться, і транш МВФ таки буде до завершення року.
Розглянемо найбільш можливі варіанти залучення додаткових коштів
Зовнішні залучення через механізм Євробондів.
Попередньо НБУ планував залучити в 2018 року 2.5 млрд. USD, а в 2019 – ще 1.5 млрд. USD. (розраховуючи на продовження співпраці з МВФ). В 2017 році вдалось залучити 3 млрд. USD під 7.375% без гарантій США, що є чималим досягненням. У 2014-2016 роках Україна щорічно розміщувала 5-річні єврооблігації обсягом $1 млрд, боргові папери були гарантовані США, що дозволяло країні позичати за рекордно низькими ставками – наприклад, в 2016 році прибутковість євробондів України становила всього 1,471%. Однак всі ці розміщення відбувались на фоні співпраці з МВФ.
Тому залучення зовнішніх ресурсів через продажу Євробондів можливе лише за умови продовження співпраці з МВФ. У протилежному випадку, в результаті погашення зовнішнього боргу за рахунок золотвалютних резервів, їх рівень стане нижчим за показник в три місяці майбутнього імпорту. Це призведе до зниження міжнародних кредитних рейтингів України, а відтак негативно відобразиться на можливості залучати кошти.
Приватизація.
Поточне виконання приватизаційного плану на 2018 року знаходить в незадовільному стані – фактично приватизація так і не почалась. Відтак мова йде не про можливість залучення додакових надходжент (понад запланований бюдджетом рівень), а в кращому випадку про планове виконання бюджету, а в менш оптимістичному – мінімізацію бюджетного дефіциту через недоотримання планових надходжень через приватизацію Слід враховувати, що планові надходження від приватизації вже були знижені на 1,2 мдрд. грн. Нагадаємо, що в минулому році був запланований прибуток в розмірі 17, 1 млрд грн, але вдалося отримати тільки 3,4 млрд. Роком раніше ситуація була ще гірша: із заявлених 17, 1 млрд грн отримали лише 188 млн грн.
Нормативна база для запуску приватизації в Україні готова. 7 березня в Україні набув чинності новий закон про приватизацію. Цей закон замінює сім діючих законів у сфері приватизації. Чиновники сподіваються, що закон буде сприяти розширенню кола потенційних інвесторів, так як посилює захист їх прав. 5 червня набули чинності затверджені Кабінетом міністрів правила прозорого продажу невеликих державних підприємств і компаній зі значною часткою державного капіталу.
Початок малої приватизації очікується в липні 2018 року. Мала приватизація відбуватиметься через електронну систему ProZorro. Йдеться про продаж об’єктів державної або комунальної власності, понад 50% статутного капіталу яких належить державі. При цьому вартість активів не повинна перевищувати 250 млн грн. Мала приватизація з фінансової точки зору навряд чи зіграє важливу роль в питанні наповнення бюджету.
Можливість здійснення великої приватизації в повному обсязі викликає ще більше питань. Список держпідприємств, які підлягають приватизації, з початку року було скорочено з 26 до 23, зокрема, прибрали “Аграрний фонд” і Державну продовольчо-зернову корпорацію України.
Головною причиною відсутності прогресу в приватизації держпідприємств є політична корупція. Крім контролю за фінансовими «потоками», що дозволяє політикам вимивати державні гроші важливе значення має соціальне значення багатьох державних підприємств. Контроль над тарифами або цінами на товари, які виробляють певні державні підприємства, також можна використовувати як інструмент політичного впливу. В умовах початку виборчої компанії також слід пам’ятати той факт, що ідея продажу державних підприємств приватному капіталу не користується популярністю у пересічних виборців. Таким чином ключовим для успіху продажів великих підприємств є наявність політичної волі. Eще одна причина гальмування приватизації – це поганий бізнес-клімат та низькі інвестиційні рейтинги України. Зараз ціни об’єктів, які виставлені на приватизацію, є набагато нижчими, ніж та потенційна вартість, яку можна було отримати раніше
Міністерству фінансів України доведеться шукати додаткові джерела фінансування дефіциту державного бюджету на 2018 рік у зв’язку з тим, що план приватизаційних надходжень до 21,3 млрд грн фактично зірваний. В результаті державі слід або виставити інші (додаткові) підприємства на приватизацію, або внести зміни до держбюджету для корекції плану приватизаційних надходжень.
Боротьба з тіньовою економікою.
Ефективне скорочення рівня тінізації може слугувати потужним джерелом додаткових фінансових надходжень. За останніми даними МЕРТ рівень тіньової економіки в Україні в 2017 році становив 31%, що на 4% менше ніж в 2016. Втім, згідно з експертними оцінками, рівень тіні в Україні перевищує позначку в 40%. В частности, МВФ оценил размер теневого сектора в структуре экономики Украины в 44,8%. Таким чином в тіньовому секторі знаходяться мільярди USD. Уряд намагається вести боротьбу з тіньовою економікою, однак без масштабних реформ навряд чи вартує розрахувати на успіх. Однією з пріоритетних зон по боротьбі з тінню та корупцією стала митниця. Прем’єр- міністр Гройсман заявив, що відміна тіньових схем на митниці принесла Україні в минулому році додатково 70 млрд грн. Активні наміри уряду побороти корупцію на митниці спостерігаються і в поточному році. Зокрема Кабмін ухвалив план заходів по боротьбі з контрабандою. Також Кабінет міністрів вирішив ввести експеримент на митницях: від 21 червня до 31 грудня поліцейські зможуть цілодобово перебувати в зонах митного контролю з органами Державної фіскальної служби – для виявлення фактів контрабанди. Крім того, поліцейські і посадовці Міністерства внутрішніх справ отримають доступ до автоматизованої системи митного оформлення.
Досі таке право мала лише Служба безпеки України, яка належить до президентської вертикалі.
Чиновники очікують, що успішна реалізація плану зможе принести державі 4 млрд. дол. Такі наміри можуть опосередковано свідчити про пошук альтернативних джерел надходжень в очікуванні провалу співпраці з МВФ. Також окремі експерти вважають, що подібні дії уряду можна розцінювати як спробу перерозподілу контролю за фінансовими потоками від контрабанди.
Масштабні міжнародні проекти .
Реалізація масштабних інфраструктурних проектів з залученням міжнародного фінансування гіпотетично може стати альтернативним джерелом надходження коштів. Начиная с 1993 года ЕБРР выделил почти 12 млрд евро под различные проекты в Украине, как в частном, так и государственном секторе. Сопоставимые суммы выделяет Украине IFC. Поява інших гравців, зацікавлених в реалізації в Україні масштабних проектів в першу чергу обмежена низькою привабливістю інвестиційного клімату. Тем не менее в начале текущего года Кабинет Министров Украины огласил немерение заключить с Китаем рамочное кредитное соглашение по ряду инфраструктурных проектов общей стоимостью $7 млрд. Втім, видається малоймовірним, що дані наміри так і будуть втілені в життя в найближчій перспективі з огляду на очікувані вибори.
Секвестр бюджету.
Секвестр бюджету можна розглядати як крайній захід, на який зважиться уряд у випадку критичної ситуації. Причини секвестру — невиконання планів за доходами та перевищення граничного рівня дефіциту. Секвестр бюджету в Україні здійснювався у 2010 році — посткризовому році в рамках стабілізації фінансово-економічної ситуації. Масштабне скорочення видатків також було у 2014 році.
Згідно заявам чиновників, поки що секвестр виглядає малоймовірним, навіть не зважаючи на той факт,що згідно з даними Держкомстату, з січня по квітень держбюджет України виконується з дефіцитом в 20,6 млрд грн. Однак в.о. міністра фінансів України О. Маркарова не вбачає підстав для секвестру бюджету. Досить критично до доцільності здійснення секвестру ставився і попередній міністр фінансів О. Данилюк
Якщо буде секвестр і станеться, під ніж можуть піти не лише видатки на інфраструктурні проекти, будівництво та малоефективні програми, а й реформаторські плани, які потребують додаткового фінансування. Наприклад – фінансування реформи охорони здоровя.