Міжнародні арбітражі є одними з інструментів політики України щодо деокупації Криму. Зокрема, 19 лютого 2017 р. Київ подав меморандум в арбітражному провадженні проти Росії за Конвенцією ООН з морського права, який доводить, що Москва порушила права України в морських зонах у Чорному морі, Азовському морі та Керченській протоці. Застосовуючи цей арбітраж, Україна прагне збільшити ціну Росії за анексію Криму та отримати компенсацію за численні збитки.
Величезні матеріальні, екологічні та навігаційні збитки внаслідок анексії Криму спонукали Україну подати позов проти Росії за Конвенцією ООН з морського права (КООНМП). Так, у вересні 2016 р. Київ ініціював арбітражне провадження за КООНМП щодо порушення Росією прав України у Чорному морі, Азовському морі та Керченській протоці. 19 лютого 2018 р. МЗС України подало меморандум в арбітражному провадженні проти Москви за КООНМП, я кому доводить, що Росія порушила права України як прибережної держави в цих морських зонах.
Україна не ставить перед арбітражним трибуналом питання окупації кримського півострова, оскільки він би відхилив позов Києва на тій підставі, що не має компетенції розглядати територіальні спори. Натомість, Україна позивається до арбітражу щодо порушення Росією низки положень КООНМП, зокрема:
- Експлуатації природних ресурсів (передусім нафти і природного газу) на континентальному шельфі в Чорному морі, які законно належать Україні. ;
- Захоплення українських бурових установок;
- Риболовства та перешкоджання діяльності українських рибальських компаній у прилеглих акваторіях;
- Будівництва мосту, лінії електропередачі та газопроводу через Керченську протоку без дозволу України;
- Блокування проходу українських суден через Керченську протоку через будівництво мосту;
- Негативного впливу вищезазначеного будівництва на морську екологію;
- Проведення археологічних досліджень на дні Чорного моря без дозволу України.
Україна переслідує три цілі в арбітражному провадженні за КООНМП. По-перше, Україна просить арбітражний трибунал підтвердити її права як прибережної держави в морських акваторіях. По-друге, Київ прагне добитися за допомогою арбітражу припинення Росією вищезазначених дій, які порушують суверенітет України. По-третє, Україна прагне отримати компенсацію збитків, завданих Росією через порушення суверенних прав України у морських акваторіях навколо Криму.
Пріоритетним питанням для України є припинення будівництва мосту через Керченську протоку. Міністерство транспорту Росії очікує відкриття мосту для автомобільного руху до грудня 2018 р., залізничного – у 2019 р., хоча фінансові та геологічні проблеми можуть завадити цим планам. Запуск мосту несе серйозні ризики для України. По -перше, міст значно полегшить транспортне сполучення між Росією та Кримом, сприяючи сильнішій економічній залежності окупованого півострова від Росії та глибшій інтеграції населення Криму в російський суспільно-політичний простір. По-друге, побудова мосту ускладнить транспортування вугілля, металу і зерна з Маріуполя та Бердянська на міжнародні ринки, що у свою чергу зменшить надходження до місцевих бюджетів та може загострити соціальну напруженість у Приазов’ї. По-третє, погіршення екології в Азовському морі внаслідок будівництва мосту негативно позначиться на рибальстві та туризмі в регіоні.
Росія усвідомлює правомірні вимоги України і буде намагатися пом’якшити рішення арбітражного трибуналу. Так, Росія може тимчасово призупинити окремі види господарської діяльності на час розгляду провадження. За наявною інформацією, Росія планує припинити видобування газу на Одеському родовищі до 1 липня 2018 р., щоб зняти частину претензій Києва в арбітражі. Крім того, Росія може спробувати залучити українські компанії до спільного управління рибними чи енергетичними ресурсами в морських акваторіях навколо Криму.
Існує висока ймовірність, що арбітражний трибунал винесе рішення на користь України, задовольнивши всі або принаймні більшість її претензій до Росії за КООНМП. Однак Росія ймовірно буде в кращому випадку затягувати виконання окремих рішень арбітражу, в гіршому – взагалі проігнорує.
Тим не менш, позитивне рішення арбітражу буде свідчити про наявність твердої правової позиції України щодо кримського питання. Перемога Києва в арбітражі навколо морських акваторій посилить міжнародні позиції і вимоги України щодо компенсації збитків Росією, а також завдасть додаткові репутаційні втрати Кремлю внаслідок анексії Криму. Крім того, це послабить аргументи прихильників скасування санкцій та дасть Україні підставу вимагати від міжнародних партнерів запровадження нових обмежувальних заходів проти Росії, особливо у випадку повного чи часткового невиконання рішення арбітражу.