Створення Єдиної української православної церкви: хто виграє і програє?

В українських церковних і політичних колах очікують, що Томос буде оголошено напередодні Свята Покрови 14 жовтня. У зв’язку із цим, в Київ прибули посланці Вселенського патріарха Варфоломія – Архієпископ Даниїл зі США та Єпископ Іларіон Едмонтський з Канади, які будуть відповідати за підготовку до надання автокефалії.

Найбільш ймовірним кандидатом на пост Патріарха Помісної церкви вважається патріарх УПЦ КП Філарет. Але йому ще потрібно зняти чи визнати недійсною анафему (відлучення від церкви), накладену на нього Російською православною церквою в 1997 році. Зняти анафему може Константинопольський патріарх Варфоломій.

Процедура утворення Помісної української православної церкви

Крок 1. Оголошення Томосу про автокефалію

Томос – це особливий документ Вселенського патріарха Варфоломія, який запускає процес отримання Українською православною церквою автокефального статусу. У випадку проголошення Томосу, Українська Помісна церква увійде в п’ятірку найбільших православних церков світу.Юридично українська церква вийде із підпорядкування Російської православної церкви, і буде напряму підпорядковуватися Константинопольському патріархату.

На практиці, це підпорядкування буде формально проявлятися лише у тому, що на всіх літургіях в храмах Помісної української церкви буде згадуватися ім’я Вселенського патріарха Варфоломія. В українських церковних колах сподіваються, що Томос буде оголошено після  напередодні свята Покрови 14 жовтня.

 

Крок 2. Визнання Томосу на Соборі 15 автономних православних церков.

Надання автокефалії – це канонічне право Константинопольського патріарха, першого серед рівних ієрархів православного  світу. Проте з метою збереження єдності православного світу, інші церкви мають визнати рішення патріарха про автокефалію. Патріарх Філарет в коментарях ЗМІ припускає, що Томос для України визнають 12 з 15 православних церков (крім Російської, Сербської та Сирійської).

В перспективі незалежність Української православної церкви може призвести до тяжких репутаційних та фінансових втрат Російської православної церкви (за різними даними, українські приходи складають 30% від загальної чисельності РПЦ та дають близько 50% фінансових надходжень). Крім того, це завдасть удару ідеологічній концепції  «російського світу», згідно якої Київ – це матір руських міст та колиска православ’я на Русі. Відтак, незалежна Українська помісна церква стане важливим кроком на шляху до справжньої незалежності і подолання російського впливу. Київська митрополія започаткована в 988 року, а Московська – в 1448 році.

Крок 3. Проведення в Києві Об’єднавчого Собору

Це завершальний етап, на якому будуть обирати нового патріарха Помісної української православної церкви. Приймати участь в Соборі зможуть лише ті єпископи, які звернулися письмовим листом до Варфоломія по автокефалію. Проте, технічною проблемою є наявність анафеми у Філарета, яку у 1997 році йому оголосила Російська православна церква. Проблему зняття анафеми, паралельно із оголошенням Томосу, може вирішити патріарх Варфоломій. Патріарх Філарет заявляє, що після проведення об’єднавчого Собору, Українська православна церква Московського патріархату буде змушена змінити назву, і перейменуватися на Російську православну в Україні. Разом з тим, в російських ЗМІ досить поширеними є заяви про те, що ті єпархії, які не захочуть входити в Помісну українську церкву, будуть об’єднані в Російську закордонну православну церкву. Разом з тим, процес створення Помісної церкви повинен бути еволюційним, і мінімізованим від політичного втручання. Найбільш ймовірним кандидатом на пост патріарха Помісної української православної церкви вважається Філарет.

 

Одними із можливих ризиків після Томосу є сплеск релігійного екстремізму зі сторони націоналістів та російських провокаторів, конфлікти в територіальних громадах на низинному рівні, проблеми з поділом майна та юрисдикцією культових споруд.

Релігійний нейтралітет грає на руку Юлії Тимошенко, яка акцентує увагу на економічних проблемах, високих тарифах, низьких пенсіях та бідності. Інші політики (Порошенко, Бойко, Новинський), які активно використовують релігійні питання в політичній конкуренції, ризикують бути втягнутими в релігійні конфлікти.

Як Томос може вплинути на політичну конкуренцію в Україні?

За результатами соціологічних опитувань групи «Рейтинг» (результати оприлюднені 22 серпня), 39% опитаних підтримує автокефалію, 32% – не визначилися, 29% – не підтримує Томос для Української церкви. Більш-менш подібні результати фігурують і в інших опитуваннях. І цифра прихильників автокефалії постійно збільшується (на приклад, у квітні було 30%). Виборча стратегія Президента опирається на трикутник «мова-армія-церква».

Штаб Петра Порошенка, який будує кампанію на трикутнику «мова-армія-церква», розраховує відновити позитивну електоральну динаміку саме за рахунок прихильників автокефалії. По наявній інформації, до старту передвиборчої кампанії 1 січня 2019 року, штаби мають витягнути рейтинги Президента на 2 місце і закріпити їх на рівень 15%. Крім того,найближчим часом в парламенті будуть розглядатися нові закони по мові та армії, що дасть  змогу мобілізувати виборців. Петру Порошенку важливо вчасно зупинитися на використанні релігійної теми у політичній конкуренції, щоб не поглиблювати суспільну напругу.

Надмірний вплив в релігійне життя також обмежений Конституцією, адже згідно неї – держава і церква відокремлені.  Проросійські політики (Бойко, Новинський, Рабінович, Вілкул, Медведчук) виступають проти автокефалії, і намагатимуться заручитися підтримкою Москви, щоб мобілізувати виборця. Не виключено, що для них протест проти Томосу стане центральним пунктом в політичній риториці.

Релігійний нейтралітет грає на руку Юлії Тимошенко, яка акцентує увагу на економічних проблемах, високих тарифах, низьких пенсіях та бідності.

Юлія Тимошенко дистанціюється від чутливих ідеологічних тем, апелює до порожніх холодильників, холодних квартир та відсутності перспектив. Багатьом виборцям подобається те, що Тимошенко, на відміну від Порошенка і Бойка з Новинським, не втручається в церкву і не тисне на релігійних ієрархів. Зрештою, рейтинги підтримки Тимошенко дійшли до 20%, і для її штабу ключовим завданням наразі є втримання результатів і підготовка поля до нарощення показників під час активної фази кампанії.

Проте, основний тягар вирішення релігійних проблем ляже на плечі місцевих територіальних громад, які і будуть вирішувати статус релігійних громад, приналежності храмів та церковного майна.

Можливі ризики після Томосу:

  1. Конфлікти в громадах через зміну юрисдикції церков та розподіл церковного майна.
  2. Санкції місцевих рад проти церков Московського патріархату (юридичне розірвання договорів оренди культових споруд, земельних ділянок, відміна постачання пільгового газу, води, електрики та ін.).
  3. Сплеск релігійного екстремізму зі сторони українських націоналістів та російських провокаторів (підпали, захоплення храмів, тиск і виселення священників).
  4. Контрабандне вивезення в Росію та Білорусь унікальних пам’яток, ікон, предметів старовини із церков Московського патріархату.
  5. Надмірна експлуатація українськими політиками релігійного питання у виборчій кампанії може призвести до глибокої поляризації суспільства.
  6. Не прогнозована і агресивна реакція Росії на українську автокефалію.