На початку вересня Парламент скасував мораторій на експорт лісу-кругляка, який діяв з 2015 року. Мораторій став причиною погіршення відносин з ЄС та на певному етапі став причиною неотримання Україною траншу макрофінансової допомоги. Офіційно мораторій направлений на боротьбу із масовою вирубкою, однак насправді лише створює преференційні умови для внутрішньої переробки. Мораторій «закрив кордон» далеко не на 100% відсотків – тривало вивезення необробленої деревини, але вже в якості дров чи іншої деревообробної продукції. І екологічна складова залишається відкритою. В Україні офіційно обсяги вирубки лісу не зменшуються – щорічно вирубують 20-22 млн кубометрів лісу. Експерти вважають, що ця цифра є мінімум в два рази вищою- 40 млн.
З 1 листопада 2015 в Україні діє прийнятий Верховною Радою закон про повну заборону експорту кругляка. Також з 1-го січня 2017 року набрав чинності мораторій на експорт сосни – одного з найбільш затребуваних видів української деревини.
Прихильники введення мораторію говорили про те, що цей захід сприятиме скороченню незаконних вирубок. Безконтрольна вирубка лісів на заході України привела до зменшення показника лісистості з 16% в 1996 році до 11% в 2015-му.
Другий мотив для заборони – підтримати вітчизняних обробників деревини, щоб поставляти на експорт не лісову сировину, а вже оброблені вироби.
На їхню думку, Європі вигідно купувати ліс-кругляк в України, а не готову продукцію, додана вартість якої вище в десять разів. Середня вартість 1 кубометра деревини становить 80-90 у.о., тоді як середньосвітова ціна обробленої деревини значно вище – близько 950 у.о. за умовний кубометр. Прихильники мораторію закликають європейські компанії відкривати виробництво в Україні. Їх опоненти стверджують, що ключовий інтерес прихильників мораторію – лобіювання окремих вітчизняних комерційних структур, які займаються лісопереробкою.
Безконтрольна вирубка лісів на заході України привела до зменшення показника лісистості з 16% в 1996 році до 11% в 2015-му.
За оцінками одного з головних прихильників мораторію, депутата Галасюка (РП) заборона на експорт, розрахований на десять років, дозволив українській деревообробної промисловості пожвавитися. За даними податкової адмністраціі, в 2016 році деревообробна галузь показала зростання на 16%, меблева промисловість зросла на 15%, паперова – на 5%. При цьому експорт оброблених лісоматеріалів виріс на 11%. Потрібно зазначити, що саме закони авторства Гласаюка (включаючи діючий мораторій на експорт необробленої деревини) наразі й генерують чималі проблеми у відносинах із ЄС.
Одним з головних лобістів скасування мораторію є Єврокомісія. В ЄС вважають, що мораторій суперечить Договору про зону вільної торгівлі і Україна ввела обмежувальні дії щодо окремих груп товарів
Основними інструментами ЄС в сфері політики лісозаготівель є робочий план FLEGT та Регламент ЄС № 995/2010 про зобов’язання операторів, які розміщують на ринку необроблену лісову продукцію.
В ЄС підкреслюють, що заборона на експорт не запобігає вирубку лісів і не попереджає нелегальну лісозаготівлю або контрабанду лісу, тому що через мораторій ця незаконна діяльність стає ще більш прибутковою.
Незважаючи на мораторій і законодавчі потуги, нелегальна вирубка лісів не припинилася. Після введення мораторію кругляк стали вивозити під виглядом дров і санітарного лісу, експорт яких за офіційними даними виріс.
Згідно з висновками британської неурядової організації Earthsight під час дії мораторію на вирубку лісу в обхід не тільки національного законодавства, а й регламентів і сертифікацій ЄС український ліс рубають і вивозять такими темпами, що за чотири роки його експорт в країни ЄС зріс на 75%, перевищивши позначку в мільярд євро в 2017 р
За даними експертів, майже 60% вирубок порушують встановлені українським законодавством обмеження, найчастіше, під надуманим приводом санітарних рубок.
За даними Earthsight, навіть якщо лісогосподарські підприємства продають деревину не напряму, а відповідно до закону на аукціонах, ті часто проходять непрозоро, і велика частина продукції в результаті потрапляє на “тіньові” лісопилки, яких, за оцінками дослідників, в Україні вже більше 12 тис. “санітарного” лісу виробляють пиломатеріали на експорт, і в такій кількості, що, за даними дослідження, експорт пиломатеріалів перевищує їх легальне виробництво в країні на 75%.
На країни Євросоюзу припадає 70% українського експорту деревини. При цьому в Євросоюзі з 2013 р діє Регламент ЄС, що встановлює критерії експорту деревини на ринок країн ЄС. Він прямо забороняє імпорт дерев, незаконно отриманих в країні походження, а ще вимагає від імпортерів проводити юридичні перевірки “з належною обачністю” для мінімізації ризику потрапляння незаконної деревини на внутрішній ринок Союзу. Однак дослідження Earthsight показує, що цей закон не працює, і деревина незаконного походження систематично потрапляє на ринки ЄС. Після введення в Україні мораторію на експорт лісу-кругляка на першому місці серед імпортерів українського дерева, за даними Earthsight, компанія Egger, другий в світі за обсягами виробник дерев’яних панелей, її два найближчі конкуренти – Kronospan і Swiss-Krono, а ще польська целюлозна фабрика , яка входить в найбільшу в світі паперової корпорації International Paper.
Скасування мораторію не вирішує ключові проблеми української лісопереробну галузі, хоча і усуває проблему в стосунках з ЄС. Виходом із ситуація має стати покарання не тільки продавців нелегальних лісоматеріалів, але й покупців з боку ЄС. Проблема вивозу незаконного лісу до ЄС не є виключно українською, можна навіть сказати навпаки, глобальною. Тому виходом зі складної ситуації мають стати спільні дії як з боку України, так і з боку ЄС, які, можливо, призведуть до удосконалення як української, так і європейської законодавчої бази.