Новий уряд Гончарука: аналіз ризиків, можливостей та основних груп впливу

Новий уряд Гончарука має вирішити ряд складних політичних та економічних засада. По-перше, забезпечити високий ріст ВВП і збільшити інвестиційну привабливість. По-друге, провести структурні реформи в аграрному, енергетичному та соціальному секторі. Крім непопулярних рішень потрібно буде виконувати популістичні вимоги Президента – зменшити тарифи і збільшити добробут громадян.

Тому уряд буде перебувати на політичному шпагаті. З однієї сторони, потрібно реалізовувати реформи і виконувати кредитну програму МВФ. З іншої, працювати на рейтинги Зеленського, і враховувати комерційні інтереси головних олігархів – Віктора Пінчука та Ігоря Коломойського. Якщо команда Гончарука провалить поставлені завдання – то уряд буде відправлено у відставку.    

Незважаючи на політичну стабільність та моно коаліцію в парламенті, уряд Гончарука може опинитися в епіцентрі нової олігархічної війни, яку розв’язує Ігор Коломойський і офіс Президента проти Рината Ахметова, Петра Порошенка та Віктора Медведчука. Ахметов, Медведчук та Порошенко мають чимало внутрішніх протирічь, проте під зовнішньою загрозою вони можуть об’єднати зусилля і виступити єдиним фронтом проти нової Зе влади. Союзниками ображених олігархів можуть виступити аграрні барони, ленд лорди і місцеві латифундисти, які виступають проти відкриття ринку землі. Нова олігархічна війна неминуче негативно вплине не лише на економічну ситуацію, але й на стабільність уряду, чию легітимність можуть підривати на олігархічних каналах, і навіть протестах чи Майданах.  Другим фактором нестабільності може послугувати енергетична криза із Росією. Не відомо, як новий уряд буде домовлятися із Кремлем щодо поставок газу, і чи буде домовлятися взагалі. Третім фактором нестабільності може послугувати загострення ситуації навколо Авакова, який не хоче зменшення своїх повноважень. А тому шантажує Зеленського і моно-коаліцію, в якій Аваков має досить впливову групу впливу.

Основні ризики для нового уряду:

  • Дуже високі суспільні очікування на зміни та покращення добробуту.
  • Нова олігархічна війна, яку розв’язує Ігор Коломойський проти своїх опонентів-олігархів.
  • Стихійні акції протестів, які будуть організовуватися за гроші олігархів проти влади (щодо земельної реформи, особливого статусу для Донбасу тощо).
  • Сильна політична залежність Прем’єр-міністра Олексія Гончарука від Офісу президента і т.зв. «Тіньового кабінету міністрів», який очолює один із олігархів.
  • Уряд обслуговуватиме інтереси олігархів, які співпрацюють і допомагають Зеленському.
  • Уряд може працювати на піар Президента, а не заради структурних і глибинних реформ.
  • Уряди можуть часто змінюватися, як це було за часів президента Леоніда Кучми.
  • Офіс президента може зруйнувати чи перезавантажити інститут державних секретарів в міністерствах, які відповідають за адміністративний апарат і бюрократію.

 

Незважаючи на ряд потенційних ризиків та об’єктивних проблем, новий уряд має всі шанси стати успішним. В українському суспільстві, бізнесі та серед західних партнерів поки що існує висока довіра до нової урядової команди. Західні донори готові допомагати і консультувати уряд по напрямах ключових реформ. Нові міністри видаються професіоналами і досвідченими управлінцями. Навіть олігархи делегували в уряд не просто своїх політичних висуванців, а одних із найкращих своїх топ-менеджерів та афільованих експертів.

В порівнянні із попереднім урядом Гройсмана, в Кабінеті Олексія Гончарука значно менше офіційних мільйонерів і міністрів із мільйонами готівки. За даними моніторингу Е-декларацій на сайті НАЗК, в уряді Гончарука лише три офіційних доларових мільйонери – Арсен Аваков, Дмитро Дубілет і Володимир Бородянський. Із цікавих фактів в Е-деклараціях українських міністрів варто виокремити міністра Фінансів Оксану Маркарову, яка задекларувала елітного коня Ганноверської породи, а також міністра МЗС Вадима Пристайка, який задекларував 5 квартир і кредит на майже 50 тис. євро в банку Бельгії.

Основні позитиви для нового уряду:

  • Скорочено ряд міністерств та посад Віце-прем’єрів в уряді, що мінімізує управлінські конфлікти та покращить керованість.
  • Незважаючи на квотний олігархічний принцип кадрових призначень, більшість міністрів є професіоналами і технократами.
  • Мінімізовано дублювання та перетинання функцій між міністерствами.
  • Уряд працюватиме в умовах політичної стабільності.
  • Моно-коаліція в парламенті забезпечуватиме уряд всіма необхідними законодавчими рішеннями.
  • До нового уряду є довіра бізнесу, суспільства та іноземних партнерів.