Аналіз закону «Про розвідку України»

17 вересня парламент схвалив закон «Про розвідку України», який вважається одним із важливих елементів на шляху до євроатлантичної інтеграції України.

За відповідне рішення проголосувало 258 народних депутатів.

Згідно з його положеннями, розвідувальними органами в Україні є:

  1. Розвідувальний орган Міністерства оборони України (головне управління розвідки).

Закон визначає, що ГУР Міноборони є головним органом, який здійснює і проводить військову розвідку; збирає інформацію в зоні проведення Операції спеціальних сил на Донбасі. Розвідувальний орган Міністерства оборони України здійснює розвідувальну діяльність у воєнній сфері, сферах оборони, військового будівництва, військово-технічного співробітництва та кібербезпеки, має право на автономне прослуховування.  

  1. Служба зовнішньої розвідки України (підпорядковується президенту України).

Служба зовнішньої розвідки України здійснює розвідувальну діяльність у зовнішньополітичній, економічній, військово-технічній, науково-технічній, інформаційній, екологічній сферах, сфері кібербезпеки за кордоном України. Також за Службою Зовнішньої Розвідки залишається захист державної таємниці за кордоном, в тому числі і серед українських дипломатів та чиновників, які володіють державною таємницею і працюють в іноземних українських посольствах.

  1. Розвідувальний орган Державної прикордонної служби (перебуває в структурі МВС Арсена Авакова).

Розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, здійснює розвідувальну діяльність у сфері безпеки державного кордону України та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.

Новий закон формально виводить компетенцію Службу Безпеки України за рамки тих органів, які займаються розвідувальною діяльністю. Однак, оперативні підрозділи Центрального управління Служби безпеки України, що здійснюють контррозвідувальну діяльність, відповідно до цього Закону – можуть проводити розвідувальні заходи з метою отримання інформації в інтересах контррозвідки. По суті, ця норма все ж-таки, залишає за СБУ право здійснювати розвідку, збирати інформацію, прослуховувати і т.д. І можна говорити вже тепер, що конфлікти між розвідувальними органами будуть і надалі продовжуватися, оскільки СБУ завжди хотіла бути попереду і контролювати якомога ширшу кількість процесів в сфері розвідки і контр-розвідки.

Новий закон також передбачає створення Координаційного органу з питань розвідки, який формується і затверджується Президентом України за допомогою такого інструменту як Рада Національної Безпеки і Оборони. Функції, і завдання Координаційного органу з питань розвідки мають бути визначені і затверджені положенням, яке має підписати ще Президент. Хоча по суті, Координаційний орган з питань розвідки вже тепер доволі сильно нагадую ідею Об’єднаного комітету по розвідці, який був за часів Кучми і Порошенка.

Загальне керівництво органами розвідки та розвідувальним співтовариством здійснює Президент України; безпосереднє керівництво розвідувальними органами здійснюють їх керівники, які призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України.

В порівнянні із старим законом, новий закон «Про розвідку» має декілька цікавих новинок.

По-перше, за рішенням суду, органи розвідки отримали право на обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, яке полягає в негласному проникненні до таких місць, житла чи володіння особи і, за потреби, фіксацією відомостей та даних про зазначені об’єкти. Тобто тепер органи розвідки можуть за рішенням суду таємно проникати до житла чи інших об’єктів приватної власності громадянина чи юридичної особи, і що само цікаво – здійснювати конфіденційний збір інформації.

По-друге, за рішенням суду, органи розвідки отримали право збирати інформацію з транспортних, інженерних, електронних, телекомунікаційних, радіо електронних джерел (раніше така діяльність була закріплено суто за Службою Безпеки України).

Дуже широко прописані в законі «про Розвідку» заходи стосовно роботи під прикриттям органів розвідки. Зокрема, органи розвідки можуть використовувати фіктивні номери автомобілів, документи і посвідчення, працювати агентами під прикриттям в ЗМІ, громадських організаціях, державних органах влади та інших структурах бізнесу.

Агенти під прикриттям можуть також бути членами терористичних чи кримінальних організацій на час виконання спеціальних завдань, якщо такі організації несуть загрозу для країни.

Також закон окремо розписує залучення осіб та агентів для конфіденційного співробітництва із органами розвідки. Новий закон вперше фіксує, що такі агенти і особи будуть отримувати фінансову винагороду, інші стимули та захист від держави; і що параметри фінансування таких заходів мають бути визначені Кабінетом Міністрів.

Іноземці, які працюють на українські розвідувальні органи можуть отримувати українське громадянство. Особи та агенти, а також співробітники розвідувальних органів, які заарештовані чи відбувають покарання за кордоном перебувають під особливим захистом держави; держава має вживати зусиль для обміну чи звільнення таких кадрів, які перебувають в утриманні чи відбувають покарання за кордоном.

Співробітники розвідувальних органів мають право застосовувати заходи фізичного впливу (силу), придбавати, зберігати, носити й застосовувати спеціальні засоби, а також вогнепальну зброю. Закон «про Розвідку» досить детально розписує соціальні гарантії співробітників розвідувальних органів, їхні компетенції, необхідний стан здоров’я та інший державний захист.

В порівнянні із старим законом, в новому законі прописано майже без змін порядок прийому на роботу співробітників розвідувальних органів та порядок звільнення таких співробітників. В новому законі також є новела про те, що співробітники розвідувальних органів мають проходити регулярну спеціальну перевірку на предмет зв’язків із державою-агресором (Росією).

Якщо співробітник органу розвідки помирає під час виконання завдання чи отримує інвалідність, то родина потерпілого отримує разову грошову допомогу у 750-кратному розмірі від прожиткового мінімуму, який встановлено на 1 січня поточного бюджетного року. Якщо співробітник органу розвідки отримує інвалідність І ступеня під час виконання бойового завдання чи несення служби, він отримує разову грошову допомогу в 400-кратному розмірі від прожиткового мінімуму. ІІ група інвалідності – 330-кратний прожитковий мінімум; ІІІ група інвалідності – 250-кратний розмір від прожиткового мінімуму. Така ж сама система компенсацій передбачається і для агентів та осіб, і іноземців, які працюють на органи розвідки України.

Окремо закон прописує те, що співробітники розвідувальних органів мають право на отримання житла, або ж на державну компенсацію за оренду житла; також органи розвідки мають забезпечувати своїх співробітників відомчим житлом. Дуже широко прописана соціальна програма і для сімей офіцерів розвідки, яким регламентовані оздоровлення та відпочинок у відомчих таборах, санаторіях і так далі.

Окремо в законі розписано про державну таємницю.

Зокрема, інформація про розвідувальну діяльність, про методи розвідки, сили і засоби розвідки, задіяні у здійсненні розвідувальної діяльності, розвідувальна інформація, інформація про забезпечення споживачів розвідувальною інформацією, про взаємодію розвідувальних органів з іншими суб’єктами розвідувального співтовариства, з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами установами, організаціями, компетентними органами іноземних держав, міжнародними організаціями належить до таємної інформації та є розвідувальною таємницею. Інформація, що належить до розвідувальної таємниці, не підлягає оприлюдненню та наданню на запити відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”, а також на інші звернення та запити, крім випадків, прямо визначених законом.

Доволі позитивним моментом нового закону є чітко прописані правила цивільного та парламентського контролю над органами розвідки. Зокрема, цивільний контроль можуть здійснювати громадські об’єднання, які визначені розвідувальним співтовариством, але при цьому, при проведенні цивільного контролю не можна отримати доступ до державної таємниці. В свою чергу, профільний парламентський комітет також може заслуховувати інформацію про діяльність розвідувального співтовариства, а в окремих випадках, депутати можуть отримувати доступ до державної таємниці.