Виклики для економіки України в 2020 році.

2019 рік став важким для української економіки. Однак це принесло кілька приємних сюрпризів:

– зміцнення гривні до долара на 15%;

– збільшення приросту ВВП до 4%

– зниження інфляції до 5%

В Україні відбувся рекордний урожай зерна, найбільший приплив коштів нерезидентів до облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), високе економічне зростання, яке перевищило 4% у II-III кварталах. Середня заробітна плата, виражена в твердій валюті, досягла історичної висоти, що завершило всі ці позитивні зміни. Наразі українська економіка займає хорошу вихідну позицію, що випливає з приросту в 2019 році.

Щодо економічного зростання, то проблема полягає у якості зростання ВВП у 2019 році. Це забезпечувалось торгівлею, будівництвом та сільським господарством. Водночас падіння виробництва у промисловості набуло стійкого характеру (півроку поспіль), що свідчить про низьку якість економічного зростання минулого року. Що стосується поганих передумов для економіки в майбутньому році, деіндустріалізація економіки не тільки не дозволяє розраховувати на зростання якості, але й може негативно впливати на кількісні показники. Більше того, падіння галузі значною мірою позначилося на тих підгалузях, які експортують сировину та напівфабрикати – через значне погіршення ситуації на світових ринках сталі та залізної руди.

Внутрішні виклики

Втрата підтримки МВФ та ситуація з Приват. Основним ризиком для співпраці з МВФ є Ігор Коломойський. Держава ще не вступила в прямий конфлікт з олігархом, але очевидно, що він вже не отримує того, що хоче.

Курс гривні. Важливим фактором є те, як довго і наскільки національна валюта продовжить зміцнюватися. Економісти вважають це питання надто спірним, чиновники Кабміну вказують на сповільнення промислового виробництва та понад 50 мільярдів гривень податків через посилення курсу гривні. Національний банк та валютний ринок все ще фіксують перенасиченість пропозиції валюти. Бізнес очікування та прогнози міжнародних експертів, а також показники, встановлені до Державного бюджету на 2020 рік, сподіваємось на “стабілізацію” національної валюти за курсом 27 гривень за 1 долар США.

Однак курс, як очікується, зміниться в найближчі кілька місяців. Максимальна фортифікація, вказана банкірами, можлива до курсу 21 грн за долар. Однак песимістичні прогнози різкої девальвації національної валюти значно більші. Проблема в тому, що існує достатня кількість факторів, які можуть на це вплинути. І ніхто не прогнозує глибини справжнього падіння, адже в сучасній українській історії гривня за короткий проміжок часу часто могла впасти втричі.

Реформа ринку землі. Найбільш непередбачувана подія 2020 року в економіці – наслідок запуску ринку землі. Впровадження чітких правил купівлі-продажу землі може бути проривом і “економічним дивом” для України. Однак існують значні ризики при впровадженні ринку землі.

Поки на цьому рівні дуже впливає політичний фактор – його використовують групи впливу для тиску на уряд. Оскільки тема землі є священною для українців, у цій галузі швидкого рішення немає. Цілком ймовірно, що компроміси будуть знайдені при поетапному запуску ринку землі.

Борги держави. Ще один фактор, який повинен серйозно турбувати владу, – це погашення та обслуговування боргу. Для 2020-2022 років спостерігається пік виплат за попередньою заборгованістю. Національний банк зазначає, що в наступні 3 роки уряду доведеться сплатити близько 24 мільярдів доларів з відсотками. Більшість цих грошей знову будуть позичені на зовнішніх ринках. Саме тому нова влада поспішала відновити співпрацю з МВФ та підписати нову програму кредитування. Незважаючи на великий обсяг державного боргу, НБУ позитивно оцінює подальші кроки щодо його зменшення та вважає ситуацію досить контрольованою. Експерти також кажуть, що оптимізм регулятора можна повністю поділити, але лише у випадку швидкого економічного зростання через структурні реформи. На жаль, поки що Україна не лише не може відмовитись від зовнішніх запозичень (МВФ та купівлі державних облігацій нерезидентами), але й ризикує стати ще більш залежною від кредиторів. Тому ризик дефолту, як і в попередні роки, залишається актуальним навіть у новому 2020 році. Однак боргове навантаження зменшується, а коефіцієнт боргу до ВВП знизився з 80% до 52% ВВП за останні три роки.

Міграція. Доходи, отримані українськими заробітчанами за кордоном, зросли з 5,2 млрд. Дол. США у 2014 р. До приблизно 12,8 млрд. Дол. США у 2019 р. Більше 2,4 млрд. дол. змінили громадянство. Є два важливих наслідки. По-перше, експорт людей та робочої сили з України став важливою складовою платіжного балансу, оскільки він вже забезпечує валютну виручку, рівну майже чверті доходу від експорту товарів та послуг. Динаміка показників свідчить про те, що країні набагато простіше експортувати людей, ніж це для продуктів економіки.

По-друге, зараз платіжний баланс і вся економіка України залежать від економічної динаміки країн, в яких працюють її громадяни. Українці працюють переважно в країнах ЄС, економічне становище яких є дуже невизначеним. За даними МВФ, очікується, що економіка Єврозони прискориться з 1,2% у 2019 році до 1,4% у 2020 році, але це вкрай непереконливо, враховуючи динаміку низки макроекономічних показників у відповідних країнах. Економіка Польщі розпочала сповільнення, яке, ймовірно, продовжиться до 2020 року. Якщо кризові тенденції в світі посиляться, то країни ЄС, швидше за все, будуть серед тих, хто постраждає. Таким чином, зростання економіки ЄС стало питанням економічної безпеки для України.

 

Зовнішні виклики

Частка української економіки у світовому вимірі невелика – наприкінці 2018 року вона становила 0,29% (ВВП за даними УПС, за даними Світового банку). Це означає, що Україна дуже залежить від стану міжнародної економіки, тим більше, що українська економіка не лише “мала”, але і “відкрита” (частка як експорту, так і імпорту трохи нижче половини ВВП).

Світ увійшов у 2019 рік із значним занепокоєнням щодо наступу світової економічної кризи. Ці очікування не виправдалися. Але багато експертів перенесли їх на 2020 рік.

Які основні чинники глобальної економічної кризи можуть спричинити кризу? МВФ прогнозує, що зростання світового ВВП прискориться з 3,0% у 2019 році до 3,4% у 2020 році. Однак темпи зростання світової торгівлі постійно знижуються з початку 2018 року. Вони були негативними з червня 2019 року, порівняно з 2,1% у жовтні ( принаймні з кризи 2008-2009 рр.). Поряд зі світовою торгівлею сповільнюється і промислове виробництво.

Торгова війна між США та Китаєм була припинена після низки загострень у 2018-2019 роках. Введені мита мали серйозний ефект (якраз під час торговельної війни середній тариф у США на китайську продукцію зростав з 3,1% до 21%, на Китай – з 8% до 21,1%). Однак США ще не вирішили накладати оголошені “руйнівні мита” на Китай – на електроніку та інші товари для дому (їх частка становить 80-90% усіх іноземних постачальників у США).

Наразі планується підписати тимчасову (дворічну) торговельну угоду. Формула угоди: повернення тарифів до рівня наприкінці 2017 року, зменшення бар’єрів Китаю у зовнішній торгівлі зі Сполученими Штатами, переговори про постійну торговельну угоду. Китай збільшить імпорт із США приблизно на 100 мільярдів доларів на рік.

Не виключено, що напередодні президентських виборів Трамп піде на новий раунд протистояння – в боротьбі за голоси американців, багато з яких втрачають дохід через збільшення імпорту продукції з Китаю. Але якщо це станеться, це буде не до початку осені, і тому це не спровокує повноцінну кризу в 2020 році.

Ситуація з Brexit також наближається до завершення – коли консерватори перемогли на парламентських виборах, ймовірність “м’якого” Brexit різко зросла. Крім того, Європа вже досить спокійно ставиться до “розлучення” з Британією. Таким чином, у Європі протягом 2019 року ділова активність знижувалася – стагнація в німецькій промисловості, високе боргове навантаження в Італії та складна бюджетна ситуація в Іспанії. Але все це траплялося кілька разів у недавньому минулому, і кожен раз вони знаходили вихід із проблемної ситуації.

Грошово-кредитна політика провідних центральних банків світу подолала “парадокс нульових ставок” – у США ставка була мобільною для обох сторін, в єврозоні економіка підлаштовувалася під екстремально низькі ставки, і так може Японія. Найголовніше, що грошова політика, що проводиться ключовими світовими ЦБ, в тій чи іншій мірі успішно працює для підтримки економічного зростання.

Очікується, що Китай сповільнить своє економічне зростання,  шляхом послаблення грошово-кредитної політики та збільшення державних інвестицій. Але очікування сповільнення в Китаї вже не такі тривожні, як це було кілька років тому. Навіть якщо різкої ескалації торговельного конфлікту між США та Китаєм не відбудеться, масштаби уповільнення економіки Китаю можуть бути досить незначними.

Вибори в США. Не менш важливим фактором, від якого буде залежати темп розвитку вітчизняної економіки, є вибори у США, оскільки вони визначатимуть довгострокову стратегію розвитку країни та, відповідно, відносини з Україною.

Загалом зовнішнє середовище наразі не є агресивним для економіки України. Таким чином, макрофінансова стабільність залежатиме від успішності вирішення боргової проблеми – згідно з чинним прогнозом Міністерства фінансів для погашення та обслуговування державного боргу на 2020 рік необхідно 400,7 млрд грн (231,5 млрд грн для внутрішнього боргу та 169,2 млрд грн зовнішнього боргу). Ми пропонуємо Міністерству фінансів створити план, як з цим боротися (до речі, про реалізацію цього плану можна судити про ефективність політики щодо державних облігацій, яку міністерство проводить з 2019 року).