Зміцнення гривні: ризики та можливості

Протягом усього 2019 року українська гривня досягла рекорду. Жоден із експертів, які давали прогнози курсу гривні за останній рік, не зміг заздалегідь передбачити, що курс настільки сильно зміцниться. Ні бізнес, ні громадяни не були готові до цієї ситуації і не зазнали збитків. Однак держава також не змогла передбачити курс гривні та адекватно відобразити це у ключових макроекономічних прогнозах, що призвело до проблем із виконанням державного бюджету. Схоже, у 2020 році ситуація повторюється.

Економіка України кілька разів переживала девальвацію гривні. Минулого року все було навпаки – гривня зміцнилася. Офіційний курс долара до гривні, який щодня встановлює Національний банк України, у січні-грудні 2019 року знизився на 14,5%. За даними НБУ, курс знизився з 27,69 грн / долар на 29 грудня ц.р. 2018 р. До 23,69 грн. / Долар станом на 28 грудня 2019 р. Середньорічний показник становив 25,85 грн / дол., Тоді як спочатку був закладений курс 29,4 грн / дол (пізніше – 28,2)

У той же час більшість економічних агентів у країні були незадоволені зміцненням гривні. У чому причина незадоволення? Для бізнесу стабільність та передбачуваність явно кращі, оскільки треба чітко розуміти, які цифри потрібно вкласти у бізнес-план. Зважаючи на те, що в Україні існує формування ринкового курсу, коливання валюти є природними явищами. Але вона повинна бути в межах 5-10%, тоді це нормальне відображення змін на ринку. А коли курс посилений майже на 15-20%, то щось піде не так.

Експортери, які мали “витрати 27 і доходи 23”, і імпортери, які, навпаки, “імпортували по 27 і були змушені продавати по 23”, зазнали впливу, оскільки інші імпортери купували за нижчою ставкою і ті ж товари повинні бути дешевшими.

Переважна більшість населення також відчула зміцнення гривні. Це особливо чутливо для тих, хто має доходи, пов’язані з іноземною валютою. Крім того, для робітників стає менш привабливим переказ грошей в Україну. За даними НБУ, у січні-листопаді 2019 року ці трансферти досягли 11,7 млрд доларів, що на 12,5% більше, ніж у січні-листопаді 2018 року, у валюті, але на 4,4% менше – у гривнях. За цих умов формується нова тенденція, коли стає вигідніше передавати продукти, а не гроші. Більше того, в сусідній Польщі багато товарів вже коштують нижче, ніж в Україні.

Ще одним недоліком переоцінки є збільшення споживання імпортних товарів, що призводить до збільшення від’ємного сальдо торгівлі в 2019 році понад запланованого обсягу – до 13-14 млрд доларів.

Державний бюджет на 2019 рік не отримав 35 млрд грн надходжень. Одним із ключових факторів у цьому було зміцнення валюти. Зокрема, за даними Міністерства фінансів, переоцінка гривні знизила доходи від ПДВ від імпорту до 87,6% від плану.

Фактично ситуація повторюється у 2020 році. За підрахунками Рахункової палати, через недоліки макроекономічного прогнозування (курс гривні) дефіцит до державного бюджету у січні становив 2,3 млрд грн.

Посилення гривні фактично не було спричинене позитивними системними змінами в економіці. Це було викликано випадковими сприятливими умовами – низькими цінами на енергоресурси на світовому ринку, хорошим урожаєм зерна в Україні та припливом спекулятивного капіталу.

Понад чотири мільярди доларів принесли ОВДП (за даними НБУ, ОВДП в руках нерезидентів зросли з 6,35 млрд. Грн. (28.12.18 р.) До 117,72 млрд. Грн. (На 28.12.19 р.) це дуже маленька країна з дуже вузьким ринком валюти, і на цьому тлі прямі інвестиції в Україну складали трохи більше двох мільярдів доларів наприкінці року (1,7 мільярда доларів у перших трьох кварталах 2019 року). вдвічі більше, ніж інвестиції, що додають вартість.

Якщо країна виробляє продукт, то його експорт буде зростати, і валюта відповідно зміцниться. У випадку з Україною з’явилося багато спекулятивного капіталу, вважаючи, що одного дня в країну надійдуть прямі інвестиції, які будуть експортуватися та підтримають гривню у 2020-21 роках. Спекулятивний капітал пішов і прямі інвестиції не пішли. Гривня зміцнилася, і власники ОВДП заробили на ній. Наприклад, якщо вони купували ОВДП під 19% річних на початку 2019 року, їх дохід за рік становив 34% – 19% за ОВДП та 15% за подорожчання гривні.

До штучних грошових факторів зміцнення гривні слід віднести політику НБУ – політику високих процентних ставок, яка була спрямована на стабілізацію надлишкової грошової маси. Насправді НБУ не видавав ліквідності з банківської системи кредитному сектору. НБУ зробив це за допомогою такого грошового інструменту, як депозитний сертифікат – він продавав його банкам і, таким чином, пов’язував зайву ліквідність. На ринку створився штучний дефіцит гривні. З іншого боку, Міністерство фінансів за допомогою державних облігацій майже повністю забрало всі ресурси з ринку капіталу. На внутрішньому ринку було створено надлишок валюти. З одного боку, дефіцит гривні, з іншого – надлишок валюти. Ці дві тенденції створили тенденцію до зміцнення гривні.

Позиції гривні були посилені також тим, що в останньому кварталі 2019 року багато приватних компаній (ILTA, Нова Пошта, Укрексімбанк, Метінвест, Кернел, ДТЕК) та муніципалітети Харкова та Львова успішно реструктурували свої борги або розмістили нові, що допомогло покращити їх фінансовий стан.

Однак посилення гривні мало деякі позитивні моменти. Національний банк повідомив, що через зміцнення гривні інфляція сповільнилася до 2019 року до 4,1%.

Крім того, позитивними рисами переоцінки є те, що заробітна плата українців зросте у доларах (Національний банк каже, що після зміцнення гривні працівникам цікаво повернутись, оскільки різниця між заробітною платою зменшилася).

Зміцнення національної валюти призводить до зменшення вартості обслуговування боргу, частина якого виражена в доларах США та євро.

Курс валют у 2020 році

Курс гривні до 2020 року буде продовжувати залежати від політики НБУ та Міністерства фінансів, активності інвесторів, а також ситуації на світових ринках, де ризики економічної кризи все ще зберігаються.

До зовнішніх факторів можна віднести ситуацію із очікуваною світовою фінансовою кризою. Тут слід зазначити, що ймовірність виникнення цієї кризи порівняно з прогнозованою на початок 2019 року значно зменшилась. Другий момент – це політика ФРС. Якщо триватиме політику зниження процентних ставок, це призведе до ще більшого відтоку капіталу на ринок держав, що розвиваються. У тому числі – в Україну. Це зміцнить гривню, а підвищення ставок – зменшить.

Основними факторами, що впливають на курс гривні, будуть:
➡️ обсяг експорту та світові ціни на основні товари;
➡️ обсяг імпорту, особливо енергоносіїв (природного газу);
➡️ об’єм транзиту газу;
➡️ сума коштів, що перераховуються мігрантами, та іноземні інвестиції;
➡️ операції Міністерства фінансів з облігацій внутрішніх та зовнішніх державних позик;
➡️ грошово-кредитна політика НБУ щодо рівня облікової ставки протягом 2020 року.

Після заробітку, який отримали портфельні інвестори у 2019 році, вони продовжать виходити на ринок державних облігацій. Потік прямих іноземних інвестицій у виробництво також може збільшитися. Україна виглядає відносно добре. Були подвійні вибори, не повинно бути криз, тому, напевно, не планується революція, час від часу відбуваються зміни в уряді та Національному банку. У політичному та економічному плані ситуація виглядає відносно стабільною. Земельний закон може бути прийнятий. Ситуація з МВФ дещо складніша, але суттєвих ризиків поки немає. Тому немає зсувної тенденції, що після посилення гривні завтра обернеться і ставка буде нижче 40-60.

Але цілком ймовірно, що Національний банк після висловлення негативу щодо своєї політики не дозволить сильно зміцнитися. Однак якщо буде приплив валюти, НБУ не купуватиме валюту з ринку, поки гривня не ослабне. Надалі відбудеться менш агресивне зміцнення валюти. Справа в тому, що ніхто не міг передбачити приїзд портфельних інвесторів у таких обсягах.