Реформа банківського сектору 2014-2018. Основні тенденції та ризики.

З початку 2014 року банківська система України пережила одну з найсильніших криз за свою історію. Криза в банківській системі стартував практично під час Євромайдану. Саме через банківський сектор почав розкручуватись маховик економічної кризи в  2014 року. Політична ситуація в країні спровокувала виведення з України десятків мільярдів доларів. Почалася девальвація гривні, банки втратили ліквідність. Хоча Нацбанк України на початку зими 2014 року ввів валютні обмеження, щоб зупинити падіння гривні, ситуацію це не врятувало. Анексія Криму і початок антитерористичної операції на Донбасі, де були зосереджені великі промислові активи і значна частина бізнесу ряду найбільших банків, погіршили ситуацію.

Після Революції Переваги нове керівництво Національного банку України розпочав процес реформування банківської системи. Одним з ключових елементів реформи стало очищення ринку від фіктивних і неякісних банків. Під процес очищення потрапили банки більшості українських олігархів: до початку 2018 року тимчасова адміністрація була введена в 94 банках, які не змогли провести докапіталізацію, виявилися неплатоспроможними, або ж були активними учасниками неформальної економіки .

У 2014 році за банківськими активами як % від ВВП банківський сектор України мав схожі розміри до Польщі та Росії. Однак до 2016 року закриття банків та зменшення кредитування призвели до різкого скорочення ролі банків в економіці.  Зараз Україна суттєво відстає від Росії  та Польщі, та її обігнала Білорусь. Потрібно враховувати, що активи українських банків у 2014 році були завищені через приховування кредитів пов’язаним особам. Зовнішні фактори такі як знецінення гривні стримували подальше падіння банківських активів відносно ВВП. Таким чином, за  чотири  роки спостерігається різке зменшення ролі банків в економіці – зараз суттєво менша, ніж у сусідніх країнах

Кількість банків  В Україні  різко зменшилась, хоча темпи падіння останнім часом сповільнились.  З 180 банків, що працювали на початку 2014 року, 94 банки НБУ визнав неплатоспроможними або ліквідував Отже, понад 50% банків припинили свою роботу в 2014-2017 роках. Станом на кінець квітня  2018 року , залишається 82 активних банків. З них 39 банків (47.6%) мають іноземний капітал.

Закриття банків та зростання активів державних банків стали причиною зростання ринкової частки 5 найбільших банків із 40% в 2013 році до 61% в 2017 році.  Лише 3 з 15 найбільших банків (в 2013 році) припинили роботу.  Втім,  11 з 15 наступних банків закрились.  Приватбанк було визнано неплатоспроможним в грудні 2016 року, але він отримав допомогу держави. Зростання частки найбільших банків на 21 відсотковий пункт за 4 роки є суттєво більшим ніж в попередні роки

Одним з найбільш реалізованих ризиків банківської системи стала націоналізація Приватбанку.  Приватбанк був націоналізований в кінці 2016 року, що усунуло можливу загрозу для всієї фінансової системи.  Через величезні збитки (165 млрд грн в 2016 році), держава рекапіталізувала банк у кілька кроків, а зобов’язання перед певними кредиторами банку були списані. Поки що внесок держави до банку сягнув 140 млрд грн.

Ключові зміни в Приватбанки після націоналізації:

  • Списано зобов’язань перед кредиторами на 29 млрд грн (оскаржується в судах)
  • Зміни до корпоративного управління
  • Нова наглядова рада з міжнародною участю
  • Розробка нової стратегії для банку
  • Поки що реструктурування кредитів, виданих пов’язаним особам, не просунулось, то необхідних дієвий  перехід до стягнення проблемних боргів

Непрацюючі кредити різко зросли протягом кризи до 56,4% валових кредитів. НБУ посилив вимоги до класифікації кредитів, що призвело до різкого зростання непрацюючих кредитів у першому півріччі 2017 року.

Частка непрацюючих кредитів у сусідніх країнах (станом на І/ІІ кв. 2017 року):

  • Білорусь 13,7%
  • Польща 4,1%
  • Росія 9,7%

Також є відчутна різниця щодо рівня непрацюючих кредитів залежно від виду:

  • Кредити фізичним особам в іноземній валюті видані до їх заборони майже повністю не працюють (95%)
  • Частка непрацюючих кредитів юридичним особам схожа як в гривні, так і в іноземній валюті (близько 56-59%)
  • Найнижча частка непрацюючих кредитів фізичним особам в гривні

Банківська криза спричинила втрати для ряду зацікавлених осіб наприклад:

  • Вкладники за негарантованими вкладами
  • Платники податків через державну рекапіталізацію банків, виплату гарантованих вкладів і так далі

На кінець 2017 року    кумулятивні втрати з 2014 року за розрахунками Німецької консультативної групи оцінюються на наступному рівні:

  • Фіскальні: 15% від ВВП
  • Інші: 23,5% від ВВП
  • Всього: 38,5% від ВВП

Ключові компоненти реформування банківського сектору:

 Починаючи з 2014 року в рамках банківського сектору здійснюються позитивні перетворення в різних напрямках.  Реалізація більшості  з проектів триватиме 4-6 років. На 2017-2018 рр. НБУ визначив основні приорітетні напрями у реалізації Комплексної програми реформ банківського сектору. До його основних компонентів доцільно віднести наступні:

Банківський нагляд

  • Уніфікація та спрощення звітності
  • Координація регуляторів
  • Спрощення механізму злиття банків
  • Перерозподіл функцій регуляторів (SPLIT)
  • AML
  • Пов’язані особи
  • Макропруденційний нагляд
  • Стратегія державних банків
  • Basel Core Principles implementation
  • IFRS + IFRS 9
  • Кредитний реєстр НБУ
  • Новий нагляд / Risk Based Supervision
  • Відновлення кредитування / Restart lending

Технології та інновації. НБУ працює над підвищенням частки безготівкових розрахунків в економіці та впроваджує новітні технології та інновації згідно з кращим міжнародним досвідом

  • Центр обробки даних
  • Розвиток НПС “ПРОСТІР” (розвиток ЦМ РКЦ)
  • Open Data
  • Bank ID
  • Інфраструктура та оверсайт платіжних систем
  • Cashless economy
  • Перехід на стандарти ISO20022 / Розвиток СЕП
  • Розвиток ринку Fintech

Внутрішня трансформація. Наразі НБУ сфокусований на реінжинірингу, оптимізації та автоматизації внутрішніх процесів.

  • Функціональна організаційна структура
  • Комунікація регуляторів зі споживачами та учасниками
  • Реформування регуляторної функції НБУ
  • Єдиний сервісний центр НБУ для учасників ринку
  • (Customer Service)
  • Централізація функцій та реформа ТУ
  • Електронний документообіг
  • Реформування системи прийняття рішень на рівні
  • комітетів та комісій
  • Розвиток проектного управління в НБУ
  • Впровадження процесного управління. Реінжиніринг та
  • оптимізація процесів
  • Новий веб-сайт та ребрендінг НБУ
  • Вивід неключових функцій

Ринки капіталу

  • Лібералізація валютного регулювання
  • Протидія БЕПС
  • Консолідація та розвиток інфраструктури ринків капіталу

Реформа державних банків

Державні банки займають домінуюче положення (ринкова частка 56%), ще більша частка вкладів фізичних осіб (62%).  Водночас ці банки мають високу частку проблемних кредитів .

Кабінет міністрів України на початку 2018  оновив основи стратегічного реформування державного банківського сектора.

Оновлені стратегічні принципи державного банківського сектора базуються на чотирьох основних пріоритетах:

  • Впровадження стратегій для окремих банків з метою відновлення їх діяльності як стабільних, прибуткових установ, які функціонують на комерційних засадах.
  • Удосконалення ефективності моделі управління банками державного сектору шляхом поліпшення дисципліни і реалізації стратегії, а також створення більшої вартості для держави перед виходом капіталу з банків.
  • Розробка та впровадження підходів для роботи з непрацюючими кредитами з метою зниження тиску на баланси банків держсектору, максимізації їх залишкової вартості.
  • Впровадження планів виходу держави з капіталу банків для підвищення їх вартості.

Передбачається, що після реформування “Укргазбанк” і “ПриватБанк” будуть повністю приватизовані в термін до 2020 та 2022 року відповідно. У той же час, протягом наступних п’яти років держава буде зберігати контрольний пакет в “Ощадбанку” та “Укрексімбанку”, але розпочне процес скорочення своєї частки в їх капіталі. Планується, що  держава до 2022 року знизить свою частку в сукупних активах в держбанках з 55% до 24%.

Дії НБУ, що мали негативний вплив.

  • Зволікання з впровадженням вільного плавання гривні.
  • Зволікання з впровадженням контролю за рухом капіталу
  • Необґрунтоване рефінансування банків
  • Непрозорість в прийнятті рішень, пов’язаних з очищенням банківської системи
  • Слабкий комунікаційний супровід реформи