Володимир Зеленський: як вплине “антисистемний” кандидат на виборчу шахівницю

В кінці жовтня під час свого концерту Володимир Зеленський вперше публічно заявив про свої наміри брати участь в президентських виборах. Хоча заява і була зроблена в традиційному гумористичному форматі, проте в політичних колах вона була сприйнята серйозно і вважається неофіційним стартом кампанії проекту «Слуга народу». Для розрізненого ліберального тріумвірату «Гриценко-Вакарчук-Садовий», Опозиційного блоку та для чинного президента Петра Порошенка – Володимир Зеленський є темною конячкою та найбільшою електоральною загрозою.

Руками Володимира Зеленського грає впливовий олігарх Ігор Коломойський, який наразі надає коміку кнопку до телеканалу «1+1», а в перспективі може ще й відкрити доступ до необмежених фінансових ресурсів та до партійної інфраструктури «УКРОП».  Коломойський має давні корпоративні рахунки як з Петром Порошенком, так і заклятим ворогом Віктором Пінчуком, який активно просуває у велику політику Святослава Вакарчука та проект «Нових лідерів». Тому участь в президентській кампанії Володимира Зеленського є однією із форм продовження олігархічної боротьби між Коломойським з однієї сторони, та Пінчуком і Порошенком з іншої. 

 

Володимир Зеленський прийняв рішення висувати свою кандидатуру на президентських виборах, і наразі його команда активно працює над розробкою передвиборчої стратегії.

По наявній інформації, Зеленський планує вести свою кампанію нетрадиційно, у форматі політичного тролінгу над опонентами та опиратися на гумористичне шоу «Слуга народу». Основна ставка буде робитися не на польову роботу, яка виснажує і забирає багато фінансових та часових ресурсів, а на комфортну роботу в медіа-просторі та на екранах телевізора. На даний момент, чимало київських політтехнологів пропонує Зеленському свої послуги щодо політичного консалтингу і ведення виборчої кампанії. Деякі консультанти навіть готові працювати безкоштовно, заради цікавого досвіду та подальших політичних перспектив в рамках проекту «Слуга народу».

Однак, Зеленський та його команда «95 квартал» є самодостатніми в плані політичного креативу, і тому на даний момент, вони відмовляються від дорого вартісних послуг консультантів. При цьому, оточення Зеленського зазначає, що в 2019 році вони будуть потребувати організаційну допомогу у розбудові регіональної мережі агітаторів і спостерігачів. З іншої сторони, Зеленський також зможе розраховувати на партійну інфраструктуру партії «УКРОП». На разі, лідер партії УКРОП – народний депутат і власник «Буковелю» Андрій Шевченко проводить партійний праймеріз, але його рейтинги мізерні – в районі 1-2%. Тому для Коломойського проект УКРОП є збитковим та неефективним.

Володимира Зеленського підтримує протестний електорат, який не довіряє старим елітам і має високі запити на появу нових обличь в політиці. Електоральне ядро Зеленського складається в основному із молодих людей (18-30 років) та представників малого і середнього бізнесу. Це російськомовні виборці, які знаходяться у великих індустріальних містах Півдня та Сходу, а також рівномірно розпорошені по обласних центрах України. Аналіз електорального портрету виборця Зеленського показує, що існую високі ризики, що молоді люди часто не ходять на вибори і їх буде дуже складно мобілізувати.

В будь-якому випадку, наразі рейтинги Зеленського коливаються в межах 7-10%, що є досить високим результатом для кандидата, який не має політичної інфраструктури. За умови активної кампанії, Зеленський може наростити свій електоральний потенціал, і навіть посісти 3 місце. Прихильники Зеленського перетікають і найбільше перетинаються із ліберальними кандидатами «Гриценко-Садовий-Вакарчук», Опозиційним блоком та Петром Порошенком. Урбаністичний електорат Зеленського майже не перетинається із сільським та містечковим електоратом Юлії Тимошенко. Таким чином, з однієї сторони, Зеленський буде боротися за ліберального та російськомовного виборця, а з іншої – конкурувати з Президентом за патріотичного виборця, який є головним глядачем телеканалу «1+1». На даний момент, участь Зеленського у президентських виборах несе найбільші ризики для Петра Порошенка.

Звичайно, головним завданням для «Слуги народу», так як і для всіх політичних стейкхолдерів – буде участь в парламентських виборах 2019.

Незважаючи на всі спроби дистанціюватися від олігарха, Володимир Зеленський вважається козирним тузом Ігоря Коломойського, який розраховує відновити свій політичний та економічний вплив в Україні. По-друге, Коломойський за допомогою Зеленського може завдати удару по давнім ворогам – Віктору Пінчуку та Петру Порошенку. В даному контексті, показовим є політичний тролінг Зеленського в сторону креатури Пінчука – Святослава Вакарчука, який також є артистом і претендує на свою унікальну електоральну нішу.

По наявній інформації, політичний інтерес до проекту «Слуга народу» проявляє Міністр МВС Арсен Аваков, який також зацікавлений у збереженні політичного впливу. А відтак, Міністр Аваков в перспективі може фінансувати проект Коломойського та делегувати своїх людей у передвиборчий список в 2019 році.

По мірі наближення офіційної кампанії, яка стартує 1 січня, інтерес до Зеленського та проекту «Слуга народу» буде тільки зростати.

Також, для того, щоб втручатися в серйозну політичну конкуренцію, а також захищати свої результати на дільницях, Зеленському та його партії необхідно переходити від телевізійної студії та фейсбук аудиторії, до польової роботи. Підключати нових лідерів, активістів, будувати справжню партію, а не черговий медіа проект під конкретні вибори і задачі спонсорів та олігархів. Проте на жаль, аналіз фактів та тенденцій демонструє той факт, що навколо Зеленського будується чергова віртуальна партія лідерського типу, яка за допомогою ЗМІ та фінансів, і харизми свого лідера зможе зіграти на завищених суспільних очікуваннях.